Але-хо-хо! Що тут у нас, народець? Розказуватиму вам сьогодні крутезну історію, як я, наркоман комік, засмоктився амфетаміном і почав шмаляти на пляжі! Взагалі, як тільки я почуваю, що трохи налитувався, у мене виникає мегаідея, і таке завжди виходить. То ж готові до екстазу?
Заготовив я собі купу закладок на цей вихідний, обіцяв собі влаштувати веселу вечірку. І ось вона, довгоочікувана пятнична ніч! Малий, кумик-дистриб'ютор, приїжджає до мене на байку із своїм баяном. І клопітко вибираю для себе дозу мефедрону, щоб дати жару без папараці. Але треба бути обережним, уникати всяких мамонтів, бо тут може вискочити один з них, і приділити мене зайвої уваги. Я ж не маю часу на таких дрянь.
Отож я кидаюся швидкісно курити свою шняжку. І тут, під польотом моїх мірських турбогвинтів, я відчуваю, як цей стимулюючий сплав очіплює моє тіло, даруючи неймовірне екстатичне блаженство. Вечір стає яскравішим, звуки музики мов сексуальні зайчики, що побігли вигадати нові пози. І я, як художник-експериментатор, показую своїм друзям, що таке справжня свобода від уявних меж і стереотипів.
А в якийсь момент, як уже вся компанія відчуває внутрішній адреналін, я пропоную потоваришувати на пляж, щоб розвантажитися від всіх наших "шалених витворів мистецтва". Тут якраз ідеальне місце для величезного веселого шоу. Кругом тільки народ, пляжні парасольки, крихка веселка бікіні і одні штани розміру XXXL. Ну а ми, злих коміків, зі своїми чорними сорочками і вогненними очима, вирішуємо показати всім, як влетіти в неймовірну атмосферу мандрівки по уявних просторах.
На сцені гримить рок-н-ролл, а ми підтягуємося до рок-н-роллу своєю шняжкою. Іноді і шмаляти треба з рокерським задором! Ми рухаємося, як астронавти на місячній поверхні, словно головні герої фільмів про постапокаліпсис. А потім, вирішуючи покорити цілий світ, я починаю свій виступ-імпровізацію. Шоу від наркомана-коміка! Бадьорі глядачі раптом вуетають, особливо, коли я починаю розповідати про свої пригоди з мефедроном.
"Але, діти, не повторюйте мої помилки! Хоч меф тягне на себе як магніт, він же може змінити тебе настільки, що ти починаєш виростати собі роги на голові і розказувати всім про життя на Юпітері!"
Але поки я розповідав крутезну історію, вже смеркало. І ми з командою вирішуємо перетворити пляж в лазурну дискотеку. Музика, світло, танці – все по-дорослому з голлівудським блеском. І тут я, ефектно швидко починаю забувати про свої наркотичні пригоди та віддаюся щасливому пляжному безладдю. Ловлю хвилі екстазу, все літає навкруги, мерехтить, ніби невловима вітрина в нічних вікнах. Ми всі стаємо одним цілим, багатогранним фірмаментом, що палає неможливими кольорами.
Час летить, а я все ще на хвилі ейфорії, підбадьорений своїми наркотичними ілюзіями. Розповідаю афторитетній публіці свої умори, як шукаю цінні закладки на крихкій нічній зорі. І тут, коли сонце починає з'являтися на обрії, ми всі втрачаємо свій адреналін і ветер розвіває наші мокрі волосся врівні з морськими хвилями.
Зморшки від нічних танців та пригод проростають на моєму обличчі, нагадуючи мені про те, що ілюзії сходять на ніч. Але це не кінець, це лише початок нової історії. Мені захотілося втягнути цілий світ у свій комедійний вир, показати кожному, що наркотики – це всього лиш спосіб вийти за межі, відчути усю красу та адреналін життя без обмежень. А ви готові на екстремальну подорож у світ комічного наркозу?
Amphetamine Premium
Ей, бро, врубайся, я сегодня охуенный драгс-рэпер! Хочу рассказать тебе про свою последнюю походку за закладками. Да, вроде дело криминальное, но когда ты наркоман, закон тебе похуй. Расслабляющий амфетамин – моя страсть, мой драйв, моя дикая жизнь.
Все началось с контакта, с чечиком, который делает свои вещи. Он мне нашептал про новую закладку, не бодяженную, чтобы ломки не снимались. Это как магия, братан! Я сразу решил, что мне нужно это чудо, чтобы почувствовать себя живым и на пике.
Надо было навестить торговый центр, где эти штуки продавались. Блин, это было сумасшествие! Была такая охуенная группа наркоманов, все разные, но у всех одна цель – сняться с ломок и побалдеть на полную катушку.
Я сидел с ними в кафешке, пока не пришел чечик с ковыряшкой. Она была прямо заебись – таблетки, закрученные в бумажку. Я заплатил и получил свою порцию эйфории.
Потом мы пошли в нашу игровую комнату, где был настоящий бонг. Как мы его сделали? Блин, это было просто! Взяли пластиковую бутылку, проткнули дырку внизу, вставили трубочку – и готово. Через бонг я прокатился по самой крутой ментальной ахине, словно на облаке алохи.
Вечеринка продолжалась, и я начал заводиться на полную. Я особо не парился, вонь в промо-районе была полная. Толстые тети ходили вокруг, словно еще девочки, и пытались раздобыть нашу магию. Нихуя, таблетки мои, балду ловите сами, балды!
Внутри этого огромного торгового центра было много чего интересного. Я зашел в один из магазинов с крутой бытовухой. Какие-то новые игры, охуенная техника, яркие телевизоры. Я встал перед экраном и начал набирать всякую хуйню, чтобы увидеть свои слова на таком безумном трэш-шоу. Бля, видеоролики сняли для YouTube, так четко!
А потом я сел в колесо обозрения. Там сверху была крутейшая панорама на весь этот ебанный город. Реально заебись было смотреть, как все мутные маршрутки и машины никуда не торопятся, как люди суетятся, словно война на носу. А я просто сидел и носился в своем витке, словно самый крутой чел из всех.
Закладки еще не действовали в полную силу, и я решил направиться в кинотеатр. Кароче, там пускали какую-то комедию, я и не помню какую. Чтобы посмотреть фильм, мне пришлось купить билет. Но когда я дал деньги кассиру, оказалось, что у меня было нихуя – ни на билет, ни на еду.
Я решил пойти в кафе и покушать хот-дог. Шоумен там валял дурака перед публикой – кидал сосиски в воздух и ловил их в горячие булки, впечатляя зевак. Мне захотелось попробовать, я подошел и попросил поучаствовать. Но, блядь, мне отказали, сказали я не тот, балда.
Я немного обиделся, но ничего – главное, что амфетамин работал, и я был на пике моего существования. Я вышел из кафе и увидел, как на улице пьяные маргиналы дрались. Мда, братан, вокруг одни дебилы, че за хуйня?
В общем, я провел в этом торговом центре полдня. Купил хуй знает сколько наркоты, порадовался жизни, посмеялся над людьми, которые не понимают, какое счастье – быть наркоманом-рэпером. Даже не знаю, что меня ждет впереди, но я уверен, что каждый новый день будет стоять того, чтобы прожить его в своем галлюциногенном мире, оторвавшись по полной. Ведь это моя жизнь, моя наркотическая сказка!
